Я візьму той рушник…

 

Напередодні дня Незалежності України для підопічних територіального центру, слухачів Університету третього віку було організовано екскурсію по виставці «Вишита доля України» в Олександрійському міському музейному центрі імені Худякової А.Ф.

Рушник – це оберіг, неповторний витвір мистецтва. Кожен з власною долею, адже кожна майстриня викладає на тканину свої задуми, переживання, віру в найкраще.

Для відвідувачів виставки було представлено колекцію вишитих рушників олександрійщини початку ХХ століття. Пані Тетяна розповіла присутнім про характерні узори та кольори нашого регіону. В повній тиші, наповненій історичними спогадами, лунала розповідь про хрестики та мережки, якими вишивались весільні та церковні рушники нашими бабусями.

Після огляду рушників, всім присутнім було представлено інсталяцію української хати. Як же засвітилися від щастя очі наших слухачів від побачених з дитинства знайомих речей! Загомоніли та наввипередки почали із захватом розповідати про глечики та кринки, в яких мами та бабусі наливали парне молоко та збивали масло. Розповідали про дерев’яні  рубелі та прялки; про люльки, які підвішували під стелею, для заколисування малюків. Пані Олена показала та розповіла про обрядові українські костюми, які виготовляли в давнину українські майстрині, про старовинний весільний віночок з незвичайних воскових квітів, техніку його виготовлення та запропонувала гостям виготовити елементи такого віночка власноруч на одному з занять на факультеті «Народні промисли».

Такі зустрічі дозволяють згадати нашу історію, доторкнутись до вічного, поєднати минуле та сучасне.

Висловлюємо подяку працівникам музею імені Худякової А.Ф. за цікаву подорож у минуле та розраховуємо на подальшу співпрацю.