День вишиванки - це культурне відродження українського народу!

Вишиванка – символ України,
Кожної великої родини,
Нашої історії та мови
Залюбки вдягаємо її знову.

День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Вперше день української вишиванки відзначили у 2006 році в Чернівцях. Студентка місцевого університету запропонувала своїм друзям прийти на лекції у вишитих сорочках. І тепер це свято відзначається в третій четвер травня. Саме в цей день українці з гордістю надягають улюблені вишиті блузки, сорочки, сукні та на вулицях відчувається атмосфера свята.

До XX століття вишиванка вважалася повсякденним одягом. Її носили практично всі. Першим носити вишиванку з брюками та піджаком започаткував Іван Франко. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі. Орнаменти з вишивки з кожним днем стають все більш популярними. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть "викарбовують" у вигляді татуювання.

Візерунок на вишиванці - це важливий код, за символами якого можна прочитати зашифровані послання. Види орнаменту передаються з покоління в покоління.

        Саме сьогодні, в День вишиванки, студентів факультету «Народні промисли» Університету третього віку територіального центру запросили до музею ім. Дмитра Чижевського, де завідувач музею Шуткіна Тетяна Вікторівна провела цікавий екскурс по виставці вишиваних робіт - оберегів своєї родини. Присутні з захватом слухали розповіді про різні орнаменти, нитки та візерунки на вишиванках та рушниках прабабусі пані Тетяни, які були вишиті  більше 100 років назад; про рушник, який вишила її рідна сестра на золотий ювілей подружжя їхнім батькам; про рушники та мережеві доріжки бабусі та мами, які й досі не втратили яскравих кольорів і радують очей всю родину.

    Майстриня Любов Антоненко розповіла, як в давнину українські жінки власноруч робили тканини із льону та коноплі і як брали із звичайних хусток нитки для вишивання. Лілія Маруфі продекламувала свої чуттєві вірші про вишивальниць та вишиванки.

За хрестиком хрестик,

Листочок і квітка

Орнамент примхливий:

Лебідь, лебідка.

Тут маки, волошки, троянда, калина

То доленька доля твоя, Україна!

Мереживо тут візерунком вражає

В рушник свій майстриня всю душу вкладає.   

Автор: Лілія Маруфі

Ми дуже вдячні за співпрацю з працівникам музею та сподіваємось на подальші захоплюючи подорожі по сторінкам історії нашої країни.